Ірина Сисоєнко: Норма Конституції про безоплатну медицину не виконується


Фото з архіву Ірини Сисоєнко

Із настанням нового року українцям обіцяють старт медичної реформи. Анонсують безліч нововведень, які можуть докорінно змінити медицину в Україні. До того ж, запевняють, на краще.

За яких умов реформа може відбутися і що саме буде по-новому в ексклюзивному інтерв’ю UAINFO розповіла  народний депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч», заступник голови Комітету Верховної Ради України  з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко.

Міністр охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що з січня 2017 року українців чекають зміни в лікарнях, як наслідок медичної реформи. У чому саме це буде проявлятися? Де очікувати змін?

Було б дуже добре, якби саме слово «реформа» принесло населенню нашої держави покращення обслуговування в медичних закладах. Але я була б обережна в таких висловах, тому що дуже часто перші особи нашої держави визначають конкретні строки, терміни, яких потім не дотримуються. Так само було з безвізовим режимом, який обіцяють Україні вже багато років. Хвилююся, щоб це не повторилося і з медичною реформою. Реформа –  це в першу чергу зміни, які мають відчути люди. Ці зміни треба запровадити законодавством.

Про яке законодавство йде мова?

Наприклад, протягом двох років роботи парламенту 8 скликання ми боремося за основний першочерговий законопроект в системі охорони здоров’я щодо автономізації лікарень. Цим законопроектом передбачається зміна принципів фінансування системи охорони здоров’я, стає можливим  оплачувати медичну послугу, отриману в медичному закладі. Увесь час існування нашої держави, ми фінансуємо збереження інфраструктури лікарні та заробітну плату медичним працівникам, яка зовсім не пов’язана прямо з результатом їхньої роботи та кількістю пацієнтів. Вважаю, що маємо запровадити інші принципи фінансування: платити за якість, кількість, результат. Таким чином зможемо мотивувати лікарів, медичний персонал до якісного надання послуг, привітності до пацієнта.

Сьогодні однакове фінансування отримують перезавантажені лікарні й ті, де наповненість пацієнтами не досягає і 30%. Це несправедливо. Через це ми маємо ухвалити закон України про автономізацію медичних закладів, який дасть змогу зробити лікарні не бюджетними установами, а неприбутковими підприємствами, зберігаючи форму власності за державою. Це дасть можливість лікарням офіційно отримувати кошти не лише з бюджету, а й зі страхових компаній, від юридичних та фізичних осіб. Єдине – це треба робити прозоро і перераховувати кошти на розрахунковий рахунок лікарні. Важливо викорінити тіньові кошти в лікарнях у вигляді «благодійних» внесків, які контролюють головні лікарі та ті, хто створює подібні системи. Жертвуючи певні суми, пацієнт не знає, на що вони витрачаються. До того ж, цей процес не контролює держава, і податки не сплачуються, хоча суми збираються досить великі.

Законопроект про оптимізацію медичних закладів, який згадуєте, уже розглядався парламентом?

Так, він улітку 2016 року пройшов перше читання. Зараз доопрацьований у комітеті Верховної Ради України  з питань охорони здоров’я  до другого читання, але його проходження  відбувається дуже важко. Народні депутати попередніх скликань парламенту, які раніше очолювали  Міністерство охорони здоров’я і по суті давно беруть участь у керуванні системою охорони здоров’я, чинять супротив  цьому законопроекту в профільному комітеті Верховної Ради України . Але нам вдалося зібрати більшість депутатів комітету і проголосувати за нього. Тепер залишилося тільки винести його в сесійну залу та ухвалити.

Цей законопроект – перший крок до страхової медицини. Ми не можемо читати, якщо не знаємо літер. Говорячи про страхову медицину,  маємо спочатку закласти фундамент, на якому її будувати. Перед тим, як  дати можливість медичним закладам одержувати кошти від страхових компаній чи страхового фонду, спочатку потрібно порахувати, скільки коштує та чи інша медична послуга. Сьогодні, наприклад, ми не знаємо вартості операції з видалення апендициту або лікуванню нежиттю.

Источник

Загрузка...