КСУ в закритому режимі розглядає питання про конституційність «мовного закону»

5














13 січня Конституційний суд України у закритому режимі продовжив розгляд питання щодо відповідності Конституції закону «Про засади державної мовної політики», так званого «закону Ківалова- Колесніченка».

Про це повідомляє «Радіо Свобода», посилаючись на інформацію прес-служби КСУ.

Коли саме КСУ має ухвалити рішення з цього питання, наразі невідомо.

Тим часом, будівлю суду пікетували активісти ВО «Свобода», вимагаючи від суду «справедливого рішення».

У грудні Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі.

Перед цим на відкритому засіданні суд завершив дослідження матеріалів справи у формі усного слухання щодо конституційності закону.

Із клопотанням визнати цей закон неконституційним звернулися 57 народних депутатів України.

Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду та ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи та їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки та суперечності у тексті законопроекту під час другого читання.

Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною. Також, звертають вони увагу, передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) та обмежує права інших, що має ознаки дискримінації та порушує принцип рівності громадян перед законом».

Народні депутати України зазначають, що закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.

Як повідомляв «Ні корупції!», Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект “Про засади державної мовної політики” 3 липня 2012 року.

8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова є регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдавська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

Водночас, 24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону України “Про засади державної мовної політики”. За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутатів з 334, зареєстрованих у залі. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.

На той час в. о. президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не став чинним.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

1
2
Загрузка...