Валютна виручка для Ахметова за рахунок споживачів

0














Національна комісія, що регулює ринок електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКП) оприлюднила проекти чотирьох рішень, що змінюють структуру оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії.

Їх суть полягає в тому, що дотаційні сертифікати, які раніше були включені до ОРЦ, тепер переносяться в тариф для кінцевого споживача.

Бізнес заплатить

Дотаційні сертифікати – це різниця між ринковою вартістю електроенергії та тарифом, за яким цей ресурс отримує населення. Вони були введені в 2001 році. Дот-сертифікати покриваються за рахунок непобутових споживачів.

Дот-сертифікати – приклад перехресного субсидування, коли занижений тариф для населення компенсується за рахунок бізнесу, що робить його менш конкурентоспроможним, порівняно з іншими країнами.

Крім того, проекти рішень регулятора передбачають зміну ціни електроенергії в залежності від добових піків. В разі утвердження рішень, різниця між тарифами в «денний пік» та «нічний провал» зменшиться. Електроенергія вдень трохи подешевшає, а вночі – подорожчає.

Це вб’є бізнес постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом (ПНТ), які купують електроенергію в ДП «Енергоринок» та продають її кінцевому споживачу, маючи маржу.

ПНТ – єдиний елемент відкритого ринку. Інші постачальники – обленерго, що є операторами регіональних розподільчих електромереж – продають ресурс за регульованим тарифом, встановленим НКРЕКП.

Обленерго не мають офіційного прибутку, тому що отримають гроші згідно з інвестиційними програмами, затвердженими регулятором за принципом «затрати плюс». Зазвичай власники обленерго заробляють на закупівлях у споріднених структур та підключенні нових споживачів.

Проекти рішень НКРЕКП

  • Проект рішення постанови «Про затвердження Порядку врахування компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електричної енергії окремим категоріям споживачів»
  • Проект рішення постанови «Про затвердження Порядку розрахунку суми компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії населенню»
  • Проект рішення постанови «Про затвердження Порядку розрахунку суми компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії населенню, яке розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу»
  • Проект рішення постанови «Про затвердження Порядку розрахунку суми компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії споживачам (крім населення) за тарифами, диференційованими за періодами часу»

Жалоба «ПНТешників»

В розпорядженні БізнесЦензор є відкритий лист «щодо ціноутворення на ринку електроенергії», адресований на перших осіб держави. Його підписали більше 20 компаній, що постачають електроенергію за нерегульованим тарифом.

Підписанти жаліються на проекти рішень НКРЕКП, які в разі прийняття «призведуть до значних негативних наслідків для економіки України, в тому числі – для діяльності ПНТ».

За інформацією колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, в 2017 році обсяг поставок ПНТ складає близько 8% від загального. Між тим, частка незалежних постачальників має постійно зростати після затвердження закону про ринок електричної енергії в квітні.

В листі вказані три головних наслідки затвердження проектів. По-перше, зібльшиться ціна електроенергії для ПНТ порівняно з обленерго.

По-друге, зменшиться різниться в ціні енергії між періодами доби. Співвідношення ціни Пік/Ніч – зменшиться на 20%, День/Ніч – більше ніж на 25%.

І по-третє, експортери тепер будуть купувати електроенергію в «Енергоринку» без врахування дотаційних сертифікатів. Це означає, що Україна буде субсидувати продаж дешевої електроенергії за кордон, а покривати різницю будуть українські споживачі.

В Регуляторі вказують на те, що рішення поки що знаходяться на стадії розгляду.

«Поки рішення не приймались, аналізуються зауваження. Після аналізу опублікуємо зауваження та наглядні матеріали», — відповів на питання БЦ голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Адепти валютної виручки

Кому вигідні такі рішення? Як неодноразово повідомляв БізнесЦензор, монопольним експортером електроенергії в Україні є компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Її частка в експорті складає більше 99%.

При цьому, в сегменті експорту ринок вже давно працює. Але лише ДТЕК вигідно продавати ресурс за кордон, враховуючи вертикальну інтеграцію компанії.

Компанія сконцентрувала більше 80% видобутку енергетичного вугілля та більше 70% виробітку електроенергії тепловими електростанціями (ТЕС).

Математика проста. Середня ОРЦ в 2017 році складає близько 1350 грн за МВт*г. Саме за цією ціною ДТЕК купує електроенергію в ринку для експорту.

Для прикладу, в Молдову ДТЕК постачає електроенергію за ціною близько $50, або 1300 грн за МВт*г. Враховую плату за січення, яку збирає НЕК «Укренерго», трейдерська маржа може піти в мінус. При цьому в європейських країнах, з якими ДТЕК має контракти, ціна може бути ще нижчою.

В той же час, тариф для теплової генерації, за інформацією ДП «Енергоринок», в травні склав біля 1940 грн за МВт*г. Такий тариф склався згідно з новою методикою формування ОРЦ, яка була запроваджена регулятором в 2016 році.

На експорт в Європу електроенергія виробляє виключно теплова генерація Ахметова – Бурштинська ТЕС.

Іншими словами, ДТЕК вигідно нарощувати експорт електроенергії. При тому, не важливо, хто буде виступати трейдером. В найкращому випадку незалежний трейдер заробить 50-100 грн на МВт*г.

В той же час генерація ДТЕК заробить близько 600 грн на МВт*г – тариф ТЕС в розмірі 1940 грн, мінус закупівельна ціна 1350 грн. Ця різниця буде закладена в «Енергоринок», тобто заплатять за неї всі українські споживачі.

Єдине, що заважає нарощувати експорт – занадто дорога закупівельна ціна в ринку. Якщо з ОРЦ будуть вилучені дот-сертифікати, які складають близько 20%, цей бізнес стане привабливим для незалежних трейдерів.

ДТЕК позбудеться звинувачень в монополізмі щодо експорту. Натомість – до максимуму збільшить виробіток Бурштинсьокї ТЕС, що спалює вугілля газової групи, яке видобувають шахти ДТЕК.

Як рахував БЦ, собівартість видобутку цього вугілля складає близько 900 грн за тонну. При цьому, в тарифах закладається ціна імпортного паритету – більше 2500 грн за тонну вугілля. За такою ціною мало б постачатись вугілля антрацитових марок по морю. Наразі, з початку року ДТЕК завів в країну лише один човен – 75 тис. тон цього вугілля.

Історія вибивання преференцій

За останні два роки, це вже третя спроба ДТЕК виключити дот-сертифікати з ціни електроенергії, яка купується для експорту, та зробити експорт привабливим – і для власних трейдерів і для інших. В якості обгрунтуванням такої ініциативи ДТЕК постійно називає необхідність залучення валютної виручки в країну.

Вперше ця спроба була здійснена на початку 2016 року. Тодішній очільник Ради Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) Борис Лісовий, який офіційно представляв ДТЕК, розробив зміни до правил ринку, щодо виключення ОРЦ з ціни на експорт.

Але після розголосу цієї інформації, міністерство та НКРЕКП не підтримали ініціативу.

Друга спроба була вже на початку 2017 року, коли Україна домовилась про постачання електроенергії в Європу. Тут ситуація була трохи іншою.

В Молдову може експортуватися не тільки теплова, але й атомна енергія, яка є набагато дешевшою. Виходячи з цього, міністерство енергетики запропонувало ввести спеціальну ціну на ресурс для експорту в Молдову, яка складалась з тарифу для АЕС, тарифу для транспортування та дот-сертифікатів. В результаті ціна не мала перевищувати 900 грн за МВт*г.

Але рішення так і не було прийнято. До того ж, експорту атомної енергії з України завадила російська компанія «Интер РАО», якій належить Молдавська ГРЕС в Придністровський республіці.

Всупереч потребам енергосистеми, МолГРЕС почала збільшувати потужність вночі та зменшувати вдень. І таким чином не дала експортувати українську атомну енергію рівним графіком.

Контракт на постачання з молдавським оператором уклав саме ДТЕК. І саме його ТЕС були задіяні для експорту в Молдову через «рваний» графік.

За словами в.о. директора «ДТЕК Енерго» Дмитра Сахарука, з початку року ДТЕК експортував в Молдову близько 0,5 млн МВт*г. Якщо навіть половина цього обсягу постачалась генерацією ДТЕК, додаткова виручка компанії Ахметова від виробітку склала 150 млн грн.

Проблема в тому, що збільшення виробітку станціями ДТЕК, коли тариф для теплової генерації вищий за ОРЦ в 1,5 рази, призводить до збільшення частки дорогої генерації в ринку. І відповідно – до збільшення тарифу для українських споживачів.

Источник

Нажмите на стрелку что бы читать дальше
<--nextpage-->

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий